Євген Коган: Європа та девальвація долара

 

Для більшості українців гривня — це валюта розрахунку, а долар і євро — валюта зберігання. Тому курс валют, іноді, для нас є важливішим за прогноз погоди. Якими можуть будуть наслідки війни двох основних світових валют? Детальний аналіз від Євгена Когана — інвестбанкіра, професора ВШЕ, автора телеграм-каналу bitkogan.

Світ стоїть на порозі великих валютних війн. Більш того, ці війни вже вступили в початкову фазу. Яка на сьогодні основна диспозиція? З одного боку, США гостро потребує девальвації долара і зниження ставки для того, щоб дати економіці новий імпульс для розвитку. З іншого боку, решта країн світу, на мою думку, щодуху буде чинити опір ослабленню долара, оскільки всім потрібно стимулювати свій експорт.

Наша увага, перш за все, прикута до Європи. Як не крути, а це найближчий і найбільший торговий партнер більшості країн пострадянського простору практично у всіх сферах. І попри те, що Європа «підспівувала» Штатам у багатьох геополітичних питаннях, тісна взаємодія в бізнесі практично на всіх рівнях не припинялася.

Так що ж Європа? А Європа вирішила захищатися. Нова глава ЄЦБ Крістін Лагард взялася за справу швидко, і нині озвучена цифра: найближчим часом регулятор готовий продовжити QE на суму 400 млрд євро. На думку  Goldman Sachs, ЄЦБ може викуповувати активи зі швидкістю приблизно 25 млрд євро на місяць.

На мій погляд, це, по-перше, може відбуватися швидше у випадку більш агресивної політики США в контексті підвищення ставок. По-друге, обсяг, імовірніше, збільшиться з 400 млрд євро до декількох трильйонів. Нагадаю, що Маріо Драгі, займавши посаду глави ЄЦБ, за 8 років провів рекордну в історії грошову емісію, наповнивши систему на  2,6 трильйона євро через операції по скупці активів.

Крім того, прийнято і офіційно оголошено рішення відновити програму довгострокових кредитів для банків (TLTRO), які вперше в історії єврозони будуть видаватися частково під від’ємну ставку (до 0,2%). Операції стартують у вересні. Не виключають в ЄЦБ і можливість подальшого зниження ставки, яка і без того знаходиться в негативній зоні.

А навіщо, власне, захищатися, запитаєте ви? Можливо слабкий долар для інших країн – це добре? З точки зору великого бізнесу, це негативний фактор, оскільки зростання вартості власної валюти призводить до подорожчання виробництва, а також сильно тисне на експортерів. Погляньмо на макроекономічну статистику.

 

Таблиця 1. Основні макроекономічні показники деяких країн ЄС і Великобританії.

Німеччина 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 1,7% 2,2% 2,2% 1,4% 0,7%
Інфляція 0,7% 0,4% 1,7% 1,9% 1,5%
Безробіття 6,4% 6,1% 5,7% 5,2% 5,0%

 

Франція 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 1,1% 1,1% 2,3% 1,7% 1,3%
Інфляція 0,1% 0,3% 1,2% 2,1% 1,3%
Безробіття 10,4% 10,1% 9,4% 9,1% 8,7%

 

Італія 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 0,9% 1,1% 1,7% 0,9% 0,1%
Інфляція 0,1% -0,1% 1,3% 1,3% 0,8%
Безробіття 12,0% 11,7% 11,3% 10,6% 10,4%

 

Великобританія 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 2,3% 1,8% 1,8% 1,4% 1,3%
Інфляція 0,0% 0,7% 2,7% 2,5% 1,9%
Безробіття 5,4% 4,9% 4,4% 4,1% 3,9%

 




Очевидно, що справи в основних локомотивів європейської економіки йдуть посередньо. У той час, поки Маріо Драгі активно знижував ставки за євро і витрачав трильйони євро на скупку активів, загальна тенденція покращилася: у 2016-2017 роках зростав ВВП, нормалізувалася інфляція.
Великобританію ми тут наводимо як приклад, адже ця країна вже не є членом Євросоюзу. Разом з тим, ситуація, як ми бачимо з таблиці, там також не набагато краща. Навіть більше, є ймовірність того, що Британію також чекає хвиля зниження процентних ставок, оскільки в поточних умовах сильний фунт їм не особливо потрібен.
До речі, не зайвим було б розглянути, яка ситуація у південноєвропейських (нещодавно — основне хворе місце Єврозони) і східноєвропейських країн. До речі, в останніх, таких як Чехія, Болгарія чи Польща справи з макроекономікою порівняно непогані.


Таблиця 2. Основні макроекономічні показники деяких південноєвропейських і східноєвропейських країн.

 

Іспанія 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 3,6% 3,2% 3,0% 2,6% 2,3%
Інфляція -0,6% -0,4% 2,0% 1,7% 1,1%
Безробіття 22,1% 19,7% 17,2% 15,3% 13,9%

 

Португалія 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 1,8% 1,9% 2,8% 2,2% 1,7%
Інфляція 0,5% 0,6% 1,6% 1,2% 0,8%
Безробіття 12,4% 11,1% 8,9% 7,0% 6,4%

 

Греція 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП -0,4% -0,2% 1,5% 1,9% 1,5%
Інфляція -1,1% 0,0% 1,1% 0,8% 0,7%
Безробіття 25,0% 23,5% 21,5% 19,4% 18,0%

 

Чехія 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 5,3% 2,5% 4,4% 3,0% 2,6%
Інфляція 0,3% 0,7% 2,5% 2,1% 2,5%
Безробіття 5,1% 3,9% 2,9% 2,2% 2,5%

 

Польща 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 3,8% 3,1% 4,9% 5,1% 4,2%
Інфляція -0,9% -0,6% 2,0% 1,7% 2,1%
Безробіття 7,5% 6,2% 4,9% 3,9% 5,4%

 

Болгарія 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 3,5% 3,9% 3,8% 3,1% 3,3%
Інфляція -0,1% -0,8% 2,1% 2,8% 2,8%
Безробіття 10,1% 8,7% 7,2% 6,2% 5,0%

 



Повернемося до решти Європи. Коли в США почали з величезним ентузіазмом грати в нову іграшку під назвою «торгові війни» і задумалися про девальвацію долара, ситуація почала різко погіршуватися. Зокрема, у 2018 р. у Німеччині ВВП впав з 2,2% до 1,4%. У Франції – з 1,7% до 1,3%. В Італії – з 0,9% взагалі мало не впав у рецесію. Економіка Євросоюзу тріщить по швах. Погляньте на сукупні показники в порівнянні зі Штатами.

Європа програє на всіх фронтах. Тому, якщо США активно почнуть девальвувати долар і знижувати свою ставку, європейським експортерам доведеться несолодко. Витрати у них – в євро, а продавати вони будуть, здебільшого, в доларах. Якщо долар знижується – витрати зростають, виторг падає, а отже і прибуток. Все дуже просто.


Який курс євро до долара є критичним? За інформацією Reuters, ЄЦБ може витримати курс до 1,15 долара за євро, але відмітка в 1,2 вже стане «больовим порогом». Тепер ми, усвідомивши, наскільки небезпечні для Європи девальвація долара і зниження ставки ФРС, плавно підійшли до наступного питання – а навіщо це потрібно Штатам?

Тут, власне, теж немає нічого складного. По суті, якщо нічого не робити, то рецесія в Штатах неминуча: економіка перегріта, долар перегрітий, ринки перегріті. Плюс до всього, Дональд Трамп вирішив балотуватися на наступні вибори. Зрозуміло, що йому не потрібно втягувати країну в рецесію. Це буде означати тільки одне – ніяких виборів він не виграє. Реднеки відразу відвернуться, і ніякі «мексиканські стіни» не допоможуть.

Крім того, Трамп, імовірно, хоче увійти в історію як президент, який дав новий імпульс економіці. Великий бізнесмен став великим президентом, перенісши свої акулячі навички з бізнесу в політику і макроекономіку. Акулячі – це безперечно, тому що все це зробити Дональд має намір коштом решти країн світу. Досить поглянути на те, як сильно зміцнився долар за останні роки до всіх інших світових валют. Мабуть, тільки китайський юань не особливо сильно постраждав. Хоча у китайців – своя історія.

Таблиця 3. Основні макроекономічні показники США та Єврозони у порівнянні.

США 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 2,9% 1,6% 2,2% 2,9% 2,5%
Інфляція 0,1% 1,3% 2,1% 2,5% 1,8%
Безробіття 5,3% 4,9% 4,4% 3,9% 3,7%
Ставка ФРС 0,5% 0,8% 1,5% 2,5% 2,2%

 

Єврозона 2015 2016 2017 2018 2019П
ВВП 2,1% 1,9% 2,4% 1,9% 1,1%
Інфляція 0,2% 0,2% 1,5% 1,8% 1,3%
Безробіття 10,9% 10,0% 9,1% 8,2% 7,7%
Ставка ЄЦБ 0,1% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

 

Мал. 1 Промислове виробництво США та Єврозони у порівнянні.

Снимок экрана 2019-12-02 в 10.50.38
Отже, що дає Штатам девальвація долара? Найперше, зниження вартості виробництва всередині країни і підтримка експортерів. Що дає зниження ставки? Насамперед, зниження кредитного навантаження на малий і середній бізнес, на звичайне населення. Відповідно, зростає обсяг кредитів, люди починають більше витрачати, збільшується обороти роздрібної торгівлі. Все це сприяє зростанню економіки. Крім того, не слід забувати, яким новим імпульсом це може стати для  фондового ринку. Пам’ятаймо: гарна погода на фондовому ринку – це позитивний настрій виборців. Чим дешевші гроші, тим більше хочеться їх витрачати!

Чому для Америки девальвація – це добре, а для ЄС – погано, ми розібралися. А тепер давайте конкретно розглянемо компанії та підприємства. Кому в ЄС буде жити добре?  А хто буде змушений затягнути паски?

Постраждають від подорожчання євро, перш за все, великі експортери.  Наприклад, візьмемо нафту і газ: Royal Dutch Shell, BP, Eni, Total. Глобальні виробники харчових продуктів, які отримують істотну частку виторгу в доларах: Nestle, Danone, Unilever.  Автовиробникам, більшість заводів яких розташовані в зоні євро, також доведеться несолодко: Volkswagen, Daimler, BMW, Volvo. У разі, якщо євро буде коштувати 1,20-1,25, ми з вами будемо купувати умовний мерседес, вироблений не в Європі, а в Штатах.

Для кого доларова девальвація буде не істотною?  Очевидно, на ті сектори, які зосереджені всередині Єврозони.  Для тих, у кого і витрати, і виторг номіновані в євро і, яким не потрібно нести валютний ризик, прив’язаний до долара.  Це, передусім, роздрібна торгівля, (Carrefour, Metro, Delhaize), стільникові оператори і телекомунікації (Orange, France Telecom, Telecom Italia), транспорт (Eon, EDF, RWE) і деякі інші.

Ну а хто ж може виграти від ревальвації євро?  Очевидно, що це, насамперед, великі імпортери, які буду купувати за дешевий долар, а продавати за дорогий євро.  Можливо, до них можна буде віднести ритейлерів. Наприклад, той же Metro продає безліч побутової електроніки, виробленої в Китаї.  Або взяти Arcelor-Mittal, найбільшу сталеливарну компанію світу: у неї є активи і в Європі, але багато підприємств розташовані по всьому світу.  Можливо, їм ефект від ревальвації євро не буде настільки помітним.

Що ж, розклад сил, більш-менш, стає зрозумілим.  Ми на порозі серйозних валютних воєн, де кожен учасник, скільки стане снаги, захищатиме своїх виробників.  Як це буде відбуватися? Через посилення податків на локальний виторг глобальних компаній (як в цьому випадку)?  Стимулюванням власних експортерів? Постійними інтервенціями центробанків? Поживемо — побачимо, усе найцікавіше — попереду.

 

В тему

Discussion about this post