«Непрохід до парламенту головних негідників епохи – наша перемога», — Роман Бочкала про підсумки медіамоніторингу виборів-2019

Такого ще ніхто досі не робив: протягом парламентських перегонів, що минули, проект «Стоп корупція» вивів боротьбу з брехнею і маніпуляціями на якісно новий рівень. У рамках моніторингу виборчої кампанії стопкорівці спільно з представниками медіаспільноти проводили щотижневий аналіз контенту ЗМІ і соціальних мереж. 

Про підсумки медіамоніторингу, топові меми і маніпуляції політиків, інформаційні «фішки» цьогорічних перегонів та здобутки ініціативи «Стоп політичній корупції» у боротьбі з корупціонерами та гречкосіями нашій редакції розповів координатор проекту Роман Бочкала.

 Доброго дня, Романе! Розкажіть, будь ласка, як і чому з’явилась ідея медіамоніторингу парламентських виборів і в чому її унікальність? Хто допомагав реалізувати проект?

  Ще під час цьогорічних президентських перегонів, у  яких представники «Стоп корупції» брали участь як офіційні спостерігачі, ми помітили, що поширення у ЗМІ маніпулятивної інформації протягом кампанії набуло нових рис. Методи впливу на громадську думку стають все більш витонченими. 

Питома вага відвертої дезінформації та «джинси» поступово знижується. На перший план виступило поширення міфів і мемів. Вони мають стосунок до контроверсійної інформації та перекручених інтерпретацій відомих фактів або відвертих спекуляцій. Ці злоякісні прояви можуть свідомо запускатись недобросовісними сторонами політичного процесу і цілеспрямовано поширюватись у соціальних мережах та ЗМІ. 

Саме щоб запобігти їх розповсюдженню під час парламентської кампанії, ми підписали меморандум про партнерство між ГО «Стоп корупції», Українським центром суспільного розвитку, Інститутом журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, Інститутом громадянської освіти ім. С. Рябова, NPG New Political Generation, Semantrum. 

Це дуже цікавий та сміливий проект, у якого немає аналогів. Адже до нас міфи та вплив емоцій на виборця ще ніхто не вимірював. 

Оскільки ми були першопрохідцями в цьому, звичайно, були певні складнощі: як правильно задати алгоритм, як правильно задати системі такі параметри, які дадуть об’єктивний результат. Бо від цього залежало, наскільки отримані дані будуть репрезентативними.

Аналіз інформаційного простору забезпечила компанія «Semantrum», яка має відповідну технічну базу. Хочу подякувати за співпрацю Олені Шабуніній та всій її команді! Обробка великих обсягів даних надала можливість провести дослідження щодо поширення маніпулятивної інформації, виявити політичні тренди, ключові джерела інформації, тональності і тематику повідомлень, а також провести чітку кореляцію між політичними партіями та певними мас-медіа.

Отримані кількісні показники були відфільтровані та проаналізовані відомими експертами. Я дуже вдячний Олександру Чекмишеву й Інституту журналістики, Людмилі Зубрицькій та Інституту громадянської освіти, які розробили драфт запиту для платформи штучного інтелекту з семантичного аналізу текстів «Semantrum».

А також хочу подякувати Антикризовому медіацентру за майданчик для проведення щотижневих брифінгів та всім нашим партнерам. Окрема дяка – осередкам «СтопКору», які надавали оперативну інформацію з регіонів.

 Чи можете назвати найбільш поширені та яскраві меми парламентської кампанії? На яких темах піарились найчастіше?

 Головні емоційні та маніпулятивні меми – у всіх на слуху: «Зробимо їх знову», «Геть старих політиків». Адже певним трендом перегонів став суспільний запит на нові обличчя в політиці. Загалом кожна партія, кожен політик, що зараз входить в топ-рейтинг, дійсно має колосальну кількість мемів.

Щодо тем-ньюзмейкерів виборчої кампанії, то ними стали досить болючі, що найбільш емоційно впливали на аудиторію: закон про мову, тарифи на газ, як закінчити війну… Це теми, пов’язані з визволенням українських моряків, з новими антикорупційними ініціативами, фільтрацією партійних і виборчих списків. А також якісь гучні скандали, зокрема з бронежилетами.

Рейтинг топ-10 тем протягом передвиборчих тижнів був майже незмінний. Усі вони однакові і майже не відрізнялися у різних політичних сил та окремих політиків. Тобто умовні партії «Голос», «Слуга народу» чи Опоблок використовували фактично одні й ті самі теми.

 У своєму інтерв’ю учасниця проекту Людмила Зубрицька розповіла нашому кореспонденту, що в основі маніпуляцій найчастіше лежать якісь первинні емоції, відчуття або навіть інстинкти людей, такі як страх. Можете навести якісь конкретні приклади, як це працювало?

 Так, політики досить вправно маніпулюють почуттям страху. Причому страхи у різних людей, у залежності від їх соціального статусу, приналежності до тієї чи іншої групи, також різні. І кожна політична сила, так чи інакше, використовувала фобії своєї цільової аудиторії.

Наприклад, «Європейська солідарність» обіцяла зупинити загрозу проросійського реваншу. Олег Ляшко, розраховуючи на сільського виборця, у своїх промовах лякав можливим розпродажем українського чорнозему. Загалом маніпуляція страхом – одна з найпримітивніших і найбрудніших, бо породжує негативні емоції та розкол у суспільстві. 

Ще цинічною маніпуляцією є гра з позитивними емоціями – такими, як надія, та традиційними цінностями. До прикладу, політична сила Віктора Медведчука, яка обіцяла знизити ціну на газ, або його ж висловлювання про можливе звільнення українських полонених. Це жахлива маніпуляція, яка створює марне сподівання на ілюзорне подолання проблеми, яку неможливо вирішити, в принципі.

 Якщо ми вже торкнулись конкретних партій та персоналій, які політичні сили стали, так би мовити, лідерами чи антилідерами передвиборчих маніпуляцій? Хто провів свою інформаційну кампанію більш ефективно?

 Тою чи іншою мірою маніпулювали всі. Як показав медіамоніторинг,  левову частку уваги медіа та соціальних мереж отримали три партії — це «Слуга народу», «Європейська солідарність» та «Опозиційний блок». Загалом на ці три сили припадає десь половина всіх інформаційних згадок. Далі за ними йдуть «Батьківщина» та «Голос».

Партія «Слуга народу» закономірно стала лідером перегонів, оскільки вона була найкреативнішою і фактично виграла інформаційну кампанію в усіх регіонах — і в Києві, і у Львові, і на Сході. Фактично, їх парламентська агітація стала логічним продовженням президентської кампанії. Ключові меседжі Зе-команди торкались продажу землі, закону про мову, ціни на газ і т. п.

Що стосується «Європейської солідарності», то у них була більш консервативна інформаційна кампанія, вони зосередилися на традиційно правому та патріотичному електораті.

Найбільш токсичною для медіа була «Опозиційна платформа – за життя». Попри значні інформаційні ресурси, ця сила, з точки зору ведення кампанії, виглядала найбільш примітивно і повністю провалила інформаційну кампанію. Негативне представлення цієї партії переважало в усіх регіонах.  

 Чи були якісь характерні відмінності, «фішки» передвиборчої медіакампанії в регіонах?

 Щодо ситуації на місцях, хочу зауважити окремо. Моніторинг більше дав відповіді на маніпуляції партій. Мажоритарка ж неоднорідна, її важко узагальнити. Однак поділюсь деякими спостереженнями. Старі брудні методи нікуди не поділись. 

Безкоштовні концерти, вплив на роботу комісій, безкоштовні шашлики та юшка, роздача грошей, чорний піар, гречкосійство – усе це досі працює. 

А знаєте, де справжня батьківщина підкупу? — Ужгород. Якщо мені не зраджує пам’ять, автор винаходу – Балога. Але будь-який вірус постійно мутує, і підкуп не виключення. З ним борються правоохоронці, активісти, журналісти. А він собі живе далі. 

Цього разу від Закарпаття ми побачили нову версію – вже мабуть «5.0». Сітка з ОСББ, яка діяла в інтересах мера Богдана Андрієва. Координував «мережу» департамент ЖКГ міськради. Мер – опоблоківець, намагався зайти до парламенту разом зі своїм братом. Один — за списком, другий – по мажоритарці. У нас було кілька зафіксованих фактів роздачі грошей «ЖЕКами». Підкреслюю – задокументованих. Насправді їх набагато більше. Є відповідні кримінальні провадження, внесені до реєстру прокуратурою Закарпатської області. Розслідує їх МВС, і розслідує активно. Я обговорював ці факти з міжнародними спостерігачами, які здійснювали моніторинг в Ужгороді. Кажуть, такої схеми ще не бачили. Тобто хоч у чомусь ми передовики… 

Не тільки Закарпаття, в інших регіонах теж свої «ноу-хау». На Чернігівщині, наприклад, від імені благодійного фонду Пашинського ще задовго до виборів мешканцям округу почали роздавати продуктові набори. 

До речі, саме наш інформаційний портал «СтопКор» став першим виданням, яке на всеукраїнському рівні розповсюдило цю інформацію. У нас було дуже цікаве відео з «розпаковкою» цих подарунків від Пашинського, яке зібрало десятки тисяч переглядів на Фейсбук.

Чого реально було значно менше – то це адмінресурсу. Не те, щоб він зовсім зник, були повідомлення про нерівні умови для провладних кандидатів на Київщині, в тому ж Ужгороді місцеві чиновники брали активну участь в агітзаходах на користь брата мера – Андрія Андріїва. В Олевську жодний захід не відбувався без участі того самого Сергія Пашинського. Але в цілому, таких випадків стало на порядок менше. І це вже перемога.

Що ще стало маніпулятивною фішкою – так звані «псевдо Зе-кандидати», сучасні «діти лейтенанта Шмідта». Купа мажоритарників, які насправді не мали підтримки від «Слуги народу», видавали, що вона в них є.

 Щодо «Слуги народу» і частково «Голосу», багато хто вважає головною причиною успіху цих політичних сил той самий суспільний запит на нові обличчя в політикумі, про який Ви вже казали. Але ж є  і побоювання, що ці «нові обличчя» можуть виявитись «котами у мішку»?

 Багато хто сумує з приводу слабкої підготовки новоприбулих. Ну так, є нюанси. Мене теж це турбує. Але нумо мислити позитивно. Один Пашинський – більше зло, ніж 300 весільних фотографів. 

Непрохід до нового парламенту головних негідників епохи, що минає – важливе досягнення. Усі вони намагалися пробитися по мажоритарці і дружно пролетіли. Хіба це не перемога? Хоча й проміжна. Ті, хто заробляв на війні, доїв держпідприємства, знущався з реєстру прав власності, мають сісти у в’язницю. Хоча б для того, щоб позбавити новоприбулих спокуси повторити подібне.

І в тому, що ті самі Пашинський, Андріїв, Голуб цього разу не зайдуть під купол Ради, я вважаю, чимала частка заслуги і наших проектів «Стоп Фейк», «Стоп політичній корупції», наших осередків, які вчасно інформували про виявлені порушення, журналістів-розслідувачів, які все це висвітлювали – іноді ціною власної безпеки.

 Як мені відомо, представники проекту «Стоп політичній корупції» вже вдруге брали безпосередню участь у виборчому процесі, як офіційні спостерігачі. Які порушення були зафіксовані в день виборів, чи були вони масовими?

 Так, безпосередньо впродовж дня голосування представники наших осередків ГО «Стоп корупції», яких уже є 55 по всій Україні, активно працювали як офіційні спостерігачі. Щодо зафіксованих порушень, то вони, в цілому, традиційні: це недостатня кількість кабінок та скриньок  на дільницях, «мертві душі» у списках виборців, «каруселі». У Золотоноші на окремих дільницях виборцям видавали бюлетені з уже відміченим прізвищем кандидата Владислава Голуба, усе це наші спостерігачі фіксували і одразу ж повідомляли в правоохоронні органи. 

Досить напружена ситуація була на одному з округів Житомирщини, куди поліцією після аналізу оперативної обстановки та інформації про можливі провокації було прийняте рішення доправити гелікоптером спецзагін поліціантів тактико-оперативного реагування. Це місто Коростень, той самий округ, де балотувався Пашинський.

Можу сказати, що цей виліт гелікоптера з правоохоронцями і недопущення провокацій на дільницях – зокрема, один з наслідків того, що ГО «Стоп корупції» тримала руку на пульсі, підтримувала зв’язок з представниками ОБСЄ та інших структур. І про це було відомо в керівництві МВС та СБУ. 

 І останнє питання, як можете загалом схарактеризувати підсумки парламентської кампанії та її інформаційної складової? І яких новацій чекати від медіамоніторингу надалі, адже, наскільки мені відомо, з фінішем цих перегонів проект не припиняє свого існування?

 Щодо підсумків самих перегонів, мушу сказати, що перемога «Слуги народу» мене особисто вразила. Конкуренти розгромлені ну просто дуже переконливо. За двома винятками – Донбас обрав «традиційне меню», і Львів прогнозовано підтримав ЄС та «Голос». Але в цілому такого ще не було – вся країна за Зе. 

І знаєте, я підтримую місцеві вибори якомога скоріше. Щоб тотальна перемога змінилася тотальною відповідальністю. Це буде чесно. Наразі Зе-команда має унікальний шанс – сформувати повну вертикаль влади.
Запорука цієї можливості – неймовірний кредит довіри. Ціна – майбутнє країни. Усі втомились від політичної рулетки. 

Ризики великі, адже партії як такої немає: ані осередків, ані ідеології. Але є довіра до лідера. Хотів би побажати президенту Зеленському мудрості. Дуже не хочеться, щоб знов були чвари, корупційні скандали, розкол команди, втрата довіри. 

Стосовно підсумків медіамоніторингу, я вважаю, що наші результати мають стати вже предметом дослідження політологів, соціологів, журналістів. Тобто ми дали фактично певне наукове тлумачення маніпуляцій з емоціями виборців. Бо до нас ніхто цього не робив.

23 липня ми провели робочу зустріч представників моніторингової групи в рамках ініціативи «Стоп політичній корупції» і обговорили певні новації в роботі. Порушення на місцевих виборах демонструватиме наш новий вже інтерфейс, який дасть змогу оптимізувати контроль за маніпулятивними матеріалами у ЗМІ, а також відслідковувати порушення законодавства. 

Зокрема, відтепер порушення фіксуватимуться у формі графіків та діаграм. Крім того, партнери проекту, а також наші регіональні активісти в усіх куточках України зможуть вносити таку інформацію на окремий ресурс. Далі ці дані, знову ж таки, аналізуватимуть експерти та оперативно надаватимуть спостерігачам, ЗМІ і широкій громадськості. 

Тож команда проекту цілком готова до нових викликів і до боротьби з виборчими маніпуляціями вже на новому рівні.

 

Редакція People IN

 

Discussion about this post