Особливості ведення бізнесу в країнах Європи

Зайнятись бізнесом в Україні, чи стати  підприємцем в Європі? Зараз ми спробуємо розібратися в усіх особливостях ведення бізнесу в європейських країнах.

Умови ведення бізнесу відрізняються від українських вже починаючи з податкової системи і закінчуючи розміром заробітних плат. Визначитись, де для бізнесу ситуація є сприятливішою складно, але розглянемо всі особливості підприємництва за кордоном.

 

Податки

Перше, що буде цікаво дізнатися — відмінності податкової системи в країнах ЄС. Бо попри певну схожість (податок з обігу продажів є аналогом нашого ПДВ,  а корпоративний податок — аналог нашого податку на прибуток) має багато нюансів. Наприклад, у Європі діє прогресивний податок на доходи, що означає, залежачи від доходу людини, вона буде сплачувати різний відсоток податку. У країнах із таким податком є діапазон заробітку за яким закріплен відсоток податка, наприклад, у Великій Британії на дохід від 50,001£ (~55,385.49) до 150,000£ (~166,153.14) податок буде 40%. Це повинно допомогати людям із менш заможніх сімей, та у дійності це карає людей із високим доходом. Податки можуть доходити аж до 50% (чи у Португалії взагалі до 85%), що порівняно до 18% в Україні є значно більше. 

Корпоративний податок дуже схожий до українського. В Україні це 17%, у більшості країн Європи він відрізняється на 1-2%  та все ж деінде може доходити до 30%.

Деякі країни Євросоюзу надають стартапам на перші два роки можливість або не сплачувати податки, або сплачувати фіксовану ставку (залежно від країни).

Спільна валюта

Незважаючи на те, що розмови про євро мали місце ще з кінця 50-х, ця валюта була представлена лише у 1999 році. Євро зараз об’єднує 12 країн і ми не можемо не звернути уваги на всі переваги цього факту. Для бізнесу це грає важливу роль через те, що торгувати із країнами-сусідами набагато легше. Адже обмінювати валюту не треба і транзакції проходять значно швидше. Та, на жаль, для усіх країн євро не працює однаково. Євро став однією з причин кризи в Греції і однією із причин чому вона не може зайняти високу позицію у світовій економіці, також воно дає найбільше переваг Німеччині, адже її економіка є найстабільнішою. Попри все, євро грає велику та позитивну роль для європейського бізнесу і допомагає йому розвиватися на більш високому рівні. 

 

Високо конкурентні ринки

Висока конкуренція і розвинуті ринки — два фактори, що формують економіку ЄС. У Європі історично була сприятливіша ситуація для бізнесу і державна політика європейських країн мотивує на початок підприємницької діяльності, але в кожній індустрії конкуренція висока. Наприклад, у Нідерландах, із населенням  17 млн, у 2017 році ринок продуктового рітейлу сягнув 48,82 мільярда €, коли в Україні, з населенням 42 055,9 мільйони, той самий ринок був вартим 27,09 мільярди €. Тож для нового бізнесу боротьба за клієнтів буде жорсткою.

 

Фондовий ринок

Звичайно, що у нас в Україні також є акціонерні товариства, та майже усі вони є або приватними, або державними.

У Європі це не так. По-перше, акціонерні товариства почали з’являтися вже дуже давно — перше акціонерне товариство з’явилося у 16 столітті в Нідерландах. Пік їхнього розвитку почався, коли у Британії у 1980-х Маргарет Тетчер прийшла до влади і приватизувала більшість індустрій. По-друге, законодавство ЄС щодо таких товариств є дуже розвинутим, що сприяє ефективному функціонуванню фондової біржі

Навіщо ж взагалі потрібні акціонерні товариства? Найбільш вагомий фактор — акції можуть бути альтернативним джерелом фінансування для бізнесу, який може бути використаний на маркетинг чи на премії робітникам. Також акції виконують важливу соціальну і мотиваційну функцію, тому що працівники компанії (як керівний состав, так і рядові) маючи акції своєї компанії, показують кращі результати, адже знають, що володіють частиною бізнесу.  Та звісно тут є і негативні аспекти. Коли фірма виставляє свої акції на фондову біржу, власник втрачає певний контроль і має звітувати та узгоджувати певні рішення із акціонерами та радою директорів. Інший мінус у тому, що за законом ЄС усі акціонерні товариства повинні раз на рік публікувати звітність. 

Та попри це для підприємства мати можливість залучати фінансування через продаж своїх акцій є дуже важливим для розвитку середнього та великого бізнесу в ЄС та навіть старт-апів.

 

Єдиний ринок

Ринок ЄС — це найбільший єдиний ринок у світі. Його найголовніші цілі — свобода переміщення товарів, людей та сервісних послуг. Для бізнесу у цьому багато плюсів. По-перше, це відсутність таможених перепонів між усіма 28 країнами ЄС, по-друге, це трудова міграція — можливість наймати працівників з інших країн Європи (щоб громадянину Польщі працювати у Франції, йому не потрібна віза чи дозвіл на роботу в іншій країні). Також ЄС має гарні торговельні відносини із країнами поза союзу (Сполученими Штатами Америки, Японією, Швейцарією і так далі), що дає підприємствам навіть більші можливості. Та це має певні мінуси, по-перше, зростання конкуренції. Якщо місцевий бізнес мав тільки місцевих конкурентів, а з закордонними можна було боротися збільшуючи та вводячи нові таможені пошліни, то зараз польський фермер, наприклад, має конкурентів з усіх 28 країн Євросоюзу. По-друге, трудова міграція призводить відтік трудових ресурсів з менш розвинутих країн до більш розвинутих, наприклад, тільки у Великій Британії працює 800,000 поляків, що призводить до зростання безробіття в більш розвинутих країнах. Незважаючи на це, єдиний ринок дає гігантські можливості для бізнесу, якими Україна тільки починає користуватися завдяки Угоді про вільну торгівлю.

 

Розвинутий середній клас

Якщо в Україні середній клас складає не більше 14.2% населення (за данними центра Разумкова 2016 року), то в більшості країн Європи (як Франції, Великої Британії, Німеччині, Швеції і так далі)  це близько 50%  (окрім Польщі, Чехії та Румунії, де середній клас складає 20%-25%). 

Через високу конкуренцію за середній клас з’явився новий тип послуг — lowcost (тобто коли низька ціна виступає тригером для залучення клієнту, але середній чек компанії часто є не нижчим за конкурентів). Це стосується авіаліній, брендів одягу, ресторанів, готелів і багато, багато іншого (наприклад, EasyJet чи Primark)

Тож чим більший відсоток середнього класу серед населення — тим більше потенційних покупців і більше можливих ідей розвитку для бізнесу.

 

Отже, підприємництво в Європі це лише уява про “зеленішу траву” чи це “краще, де нас нема”? Несумнівно, бізнес в Європі це не тільки великі можливості чи інша причина до переїзду, а це ще й приклад. Приклад для України, що треба вдосконалити, у якому напрямку і як швидко. І це наша відповідальність — слідувати прикладу.

 

Юлія Чорна (Орфографія  автора збережена)

 

В тему

Discussion about this post