Як не втомлюватися на роботі

Якщо протягом робочого дня ви не можете дозволити собі годинну перерву, спробуйте «мікроперерви«. Вони також відчутно оновлять ваші фізичні й моральні сили.

У класичному комедійному серіалі The Office є епізод, де Девід Брент — прообраз жахливого начальника, глухого до думки підлеглих — виступає з мотиваційною промовою.

«Сміх — найкращі ліки», — каже він працівникам і демонструє, як застосовувати ці ліки: зловісно гигоче. Це триває лише з півхвилини, але видається вічністю. Аудиторія непорушно на нього витріщається.

Втім, Брент у дечому правий. Він показав нехай і специфічний приклад того, що фахівці називають «мікроперервою» — коротку дію, що перериває монотонну й виснажливу роботу, фізичну чи розумову.

Приготувати собі чай, розім’яти м’язи, подивитися музичний відеокліп — неважливо, що саме робитимуть працівники; головне — відволіктись на кілька хвилин чи принаймні секунд.

Попри крихітну тривалість, ці перерви мають величезний вплив на нашу діяльність.

Як показують дослідження, вони покращують концентрацію, збільшують задоволення від роботи і навіть допомагають уникати травм, типових для тих, хто невідривно прив’язаний до робочого місця.

Оскільки немає єдиної думки про те, наскільки довгими і частими робити ці мікроперерви, працівникам лишається самостійно шукати найкращий для себе варіант.

Якщо ви регулярно перекидаєтесь слівцем з сусідом чи зазираєте у смартфон, можливо, ви уже опанували цей метод.

За словами Суюла Кіма, докторанта Іллінойського університету, обов’язкових критеріїв лише два: перерви мають бути короткі й добровільні.

«На жаль, нам зазвичай відводять лише одну офіційну перерву, обідню — хоча в деяких компаніях дозволені також 10- чи 15-хвилинні перерви на чай або посередині ранкового чи пообіднього часу», — каже пан Кім.

default-1l3v

Заспокійливий ефект

Цей метод придумали наприкінці 1980-х дослідники з Національного інституту охорони праці (штат Огайо) і Університету Пердью (штат Індіана).

Щоби дізнатися, чи можна підвищити продуктивність та зменшити стрес за допомогою невеличких перерв, вони провели експеримент: доручили учасникам монотонну роботу з введення даних у базу й попросили робити 27-секунду паузу кожні 40 хвилин.

Очікування не конче справдилися: зокрема, після паузи учасники працювали повільніше (друкували менше символів за хвилину). Але були і позитивні наслідки: паузи уповільнювали серцебиття, тобто, заспокоювали працівників. Їхня робота також потребувала менше виправлень.

Дослідження тривали ще кількадесят років, і врешті мікроперерви повністю себе виправдали. Нині доведено, що вони зменшують стрес, підтримують інтерес до роботи і збільшують задоволення від неї.

Що ж до згаданого найпершого експерименту, можливо, зменшення робочого темпу пояснюється тим, що перерви були занадто короткими, припускають вчені.

crop

Чому важливо потягуватись

Хоча користь від мікроперерв науково доведена, загального визнання набуло лише одне їхнє застосування — запобігання професійним травмам. «Ми радимо такі перерви усім нашим клієнтам», — каже Катрін Меттерс, фахівець з ергономіки, фізіотерапії та безпеки життєдіяльності консультаційної фірми Posturite.

Щороку тисячі працівників отримують на робочому місці травми чи захворювання опорно-рухового апарату. Часто вони цього навіть не помічають, аж поки не стає надто пізно.

Крихітні перерви розвантажують окремі органи, які найбільше втомлюються протягом дня — наприклад, шию.

Важливо, щоб такі перерви були регулярними. Ще одна очевидна порада: якщо ви хочете дати відпочинок тілу (а не розуму), не дивіться відеокліпи, а краще встаньте, походіть туди-сюди чи змініть позу.

Особливо гостро це питання стоїть для хірургів, адже від їхньої мікроскопічної точності залежить людське життя. Невелике дослідження, проведене у 2013 р., мало на меті перевірити, чи сприятимуть мікроперерви бездоганній концентрації.

Двоє дослідників з Шербрукського університету (Квебек) заручилися участю 16 хірургів, які стали робити 20-секундні паузи кожні 20 хвилин під час «справжніх» складних хірургічних втручань.

Коли операції завершувалися, їх просили обвести ножицями контур зірочки, а потім якомога довше протримати певну вагу на простягнутій руці.

За наявності перерв під час операції, хірурги демонстрували у сім разів вищу точність рухів і вдвічі меншу фізичну втому.

freelance-678x381

Відволікайтесь — це корисно!

Окрім користі для здоров’я, мікроперерви допомагають не почуватися винними за те, що заведено вважати марнуванням часу.

Якщо працівники переглядають щось в інтернеті (але, як стверджує одне дослідження, не більше 12% часу!) чи милуються квітниками, це лише підвищує їхню продуктивність і сприяє концентрації.

У 2018 р. пан Кім із колегами з Іллінойського університету вирішив дослідити вплив мікроперерв на тих, чия робота пов’язана з емоційним виснаженням.

До участі запросили працівників телемаркетингу, які телефонували потенційним клієнтам з метою щось продати, наприклад, кредитні картки чи страхові поліси.

Протягом двох тижнів учасники починали і завершували кожен робочий день анкетуванням, де відмічали свої позитивні відчуття (щастя, оптимізм, тощо), а також всі мікроперерви, зроблені ними протягом дня.

Результати вразили дослідників. Мікроперерви явно йшли на користь тим, хто зазвичай працює «на автоматі»: вони починали працювати ефективніше і з більшим задоволенням.

Втім, це стосувалося лише певних занять, таких як релаксація, коротка розмова з колегою чи перегляд інтернет-сайтів. На диво, перерви, використані для прийому їжі, зиску не приносили.

«Їжа чи питво далеко не завжди приносять щастя, чи не так? — міркує пан Кім. — Часом вони лише тамують відчуття дискомфорту».

Ця знахідка добре узгоджується з ідеєю про те, що мікроперерви запускають процес «психологічного відсторонення», коли мозок відволікається від робочих завдань і поновлює свої ресурси.

Суть у тому, щоби час від часу зміщувати фокус думок — не длубатись у робочих проблемах безперервно.

crop-2

Назвіть це інакше, якщо хочете

Звісно, якщо ви кинетесь дивитися відеокліпи чи блукати інтернетом, це може не сподобатись вашому начальнику.

Втім, є маса способів влаштовувати собі мікроперерви і при цьому не виглядати халтурником. Важливо, щоби вибір конкретного заняття лишався за працівниками і відповідав їхнім потребам, наголошує пан Кім. Ось кілька ідей від експертів.

«Поставте на столі велику пляшку з водою. Пити багато води корисно для здоров’я, а крім того, вам доведеться часто ходити в туалет — тобто, вставати з місця і розминатися», — каже Загір Осман, засновник і директор консультаційної фірми Adept Ergonomics.

Втім, не переборщіть. «Мікроперерви — не для того, щоб наверстати кілька пропущених серій улюбленого серіалу», — нагадує соціолог Ендрю Беннетт.

Пані Меттерс рекомендує потягатися прямо на робочому місці або підходити до вікна і дивитися, що відбувається на вулиці: «Це розслабляє як очі, так і мозок». Хвилюєтесь про дотримання часових рамок? Можна користуватися таймером, радить вона.

Якщо, перш ніж запроваджувати мікроперерви, ви плануєте спитати дозволу в начальника, прислухайтесь до поради пана Османа: назвіть це не «перервою», а «зміною виду діяльності».

Інакше хтось може захвилюватися, що підлеглі почнуть що кілька хвилин дивитися кумедні відео з котиками або перевіряти соцмережі у телефоні.

І навпаки: якщо побачите, як ваш начальник раптом регоче з доброго дива, а колеги хапаються за пальці на ногах, не робіть про них хибних висновків. Можливо, вони просто налаштовують мозок на нову хвилю продуктивності.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

 

В тему

Discussion about this post