Олег Мальський: «Я вважаю, що юриспруденція і право будуть існувати завжди»

Старший партнер міжнародної компанії ETERNA LAW Олег Мальський своїм власним прикладом довів, що юрист може бути успішним, заможним та креативним. Він вважає, що юрист – це творча професія, і ділиться з нами власним секретом успіху. Чому в нашій країні є бідні юристи, є безробітні юристи, а є досить успішні юристи? Як отримати роботу в міжнародній компанії? Чому завжди потрібно бути чесним із клієнтом? І як юрист може захистити себе? Про це та інше – далі в інтерв’ю.

Мальский

Олеже, ми знаємо, що зараз дуже багато людей прагне отримати гуманітарну, юридичну та філософську освіту. Кажуть, що це  потенційні безробітні. Ви є прикладом успішного юриста, і ми знаємо, що Ваша історія є скоріше виключенням, аніж правилом. Що ж потрібно зробити, щоб стати дійсно успішним юристом, який чесно заробляє гроші, розвивається, створює власну компанію?

Секрет успіху, в принципі, досить простий – працювати, працювати і ще раз працювати. Юриспруденція, сама по собі, є ремеслом, а, відповідно, чим довше людина перебуває у практиці, у приватній практиці, тим більше успіху вона досягає. У цьому немає особливого секрету, просто є певні елементи, на які потрібно звертати увагу для того, щоб досягти того, чого прагне. Я вважаю, що юриспруденція і право будуть існувати завжди. Під час навчання ми  починали вивчати все з римського права. Адже право — одна з основ суспільства. Воно буде змінюватися, і це очевидно. Але якщо молодий спеціаліст обирає для себе напрямок власне приватної практики (оскільки юрист може бути не обов’язково партнером юридичної фірми, але й нотаріусом, і суддею, і прокурором, і юристом на підприємстві, і просто бізнесменом чи політиком), то на нього чекає однозначно цікаве життя.

Ви прагнули мати приватну практику? Чи, можливо, хотіли працювати в юридичних компаніях?

Компанії бувають різні, і напрямки — теж. Я дуже довгий час не знав, чого саме я хочу.

У якому віці Ви зрозуміли чого Ви прагнете?

Я зрозумів у 2002-му році; мені було приблизно 22-23 роки.

Тобто вже досить молодою людиною Ви знайшли себе?..

Вирішальним для мене був досвід, а не вік. Я вважаю, що коли молода людина вчиться курсі на 3-4-ому, вона обов’язково повинна проходити практику. Саме тоді вона зможе «приміряти» на себе майбутню професію.

Де відбувалася Ваша перша практика?

Спочатку — у парламенті Канади, потім — у парламенті України, та у кількох міжнародних організаціях.

Вашу першу освіту Ви здобули за кордоном чи в Україні?

Перша освіта у мене була українська – міжнародні відносини та право, а вже потім – магістратура за кордоном. Я встиг побачити досить багато. У відносно молодому віці я зрозумів, що хочу бути приватним юристом.

Тобто спрацювала підприємницька жилка?

Ініціативність.

Запитую тому, що є люди, які є виконавцями, і можуть стати високопрофесійними топ-менеджерами, а є такі, що є підприємцями за своїм покликанням. Ви одразу зрозуміли, що Ви майбутній підприємець? (Уточнюю запитання: є люди за покликанням виконавці, майбутні топ-менеджери, а є підприємці?)

Можна сказати і так. Я вважаю, що будь-якій молодій людині спочатку потрібно попрацювати на когось, спробувати себе і зрозуміти, як влаштований світ, побачити різні організації зсередини.

Скільки років Ви так працювали?

Приблизно 5-7 років, бо хотів подивитися на різні типи організацій і повчитися у когось. Дуже важко починати щось самому з нуля. У мене були дуже хороші вчителі у професії.  Насправді, я багато чого від них навчився: різним підходам, особливостям роботи з клієнтами, методам пошуку клієнтів, управлінню справами, керуванню важкими ситуаціями. Я вважаю, що цей досвід був дуже цінним.

Я знаю, що Ви працювали у міжнародних компаніях, закінчували іноземні вищі навчальні заклади, мали досвід роботи у британській юридичній фірмі Herbert Smith та в американській фірмі WilmerHale. Як Вам вдалося, не маючи громадянства Великої Британії та США, отримати таку роботу, і як взагалі молодому юристу туди потрапити?

Здається, зараз це зробити легше, ніж тоді. Усі кроки у житті та кар’єрі йдуть один за одним. Я хотів здобути іноземну освіту. По закінченню української освіти я мав багато практики, і мав нагоду потрапити на магістерську програму до Швейцарії. На той момент стипендію на це навчання виділив сам університет, бо він (університет) був зацікавлений у різносторонніх талановитих юристах.

Ви —  досить успішний юрист, і звісно у Вас є конкуренти, які Вам заздрять та намагаються застосовувати нечесні методи боротьби з Вами. Як Ви до цього ставитеся?

Завдяки конкуренції ми стаємо кращими. Це стимулює будь-якого юриста стати ближчим до свого клієнта, слідкувати за якістю власної роботи, не вибиватися з ринку в плані ціноутворення. Але ринок є ринок. І чим гіршою стає економічна ситуація, тим жорсткішою стає конкуренція.

На ринку юридичних послуг існує таке поняття як «жирний клієнт». Чи були у Вашій практиці випадки, коли саме Вам випадала нагода його обслуговувати, не зважаючи на велику конкурентну боротьбу за цього клієнта?

Існують стандартні підходи, які застосовує клієнт для вибору своїх юристів.

У Вас були клієнти, за яких Ви боролися?

Так. Боротьба за клієнта — найцікавіша частина нашої професії. Взагалі професію юриста можна поділити на 3 головні частини: знайти клієнта, надати йому якісні послуги і отримати гонорар за ці послуги. Пошук клієнта і співпраця з ним – це елемент мисливського полювання. Тому, коли є цікава справа або цікавий клієнт, відбувається саме такий процес. Дуже часто обираючи юриста клієнт дивиться на багатьох спеціалістів, порівнює їх за різними категоріями: за вартістю послуг та рівнем кваліфікації. Але є певний момент, що не піддається математичному обґрунтуванню. Це елемент хімії, довіри, сприйняття тебе, як свого радника. Чому радника? Тому що ти все поясниш детально і зрозуміло для клієнта, порадиш оптимальний шлях вирішення проблеми, а не просто розтлумачиш закон, як юрист. Саме на цьому можна найбільше виграти, якщо у тебе надійні та хороші партнери.

Найдорожчий гонорар, який Ви отримували?

Це комерційна таємниця (посміхається). Не можу, на жаль, поділитися інформацією. Але на життя не скаржусь. Мені справді подобається справа, якою я займаюсь.

Скільки коштує година Вашої юридичної консультації?

Для різних клієнтів — по-різному. У середньому година юриста в Україні зараз коштує 300-450 доларів. Моя – 450 доларів.

У кожного юриста повинна бути бездоганна репутація, але не завжди справа може стати успішною. У Вас були випадки поразок?

Так. Адвокати без поразок бувають тільки у фільмах. У житті  настільки багато різних нюансів, які від вас не залежать, які неможливо передбачити, тому і не буває ідеального захисника.

У відсотковому відношенні скільки справ Ви виграли, а скільки програли?

Так одразу не можу сказати. По суті, не програти багато – це також перемога. У нас була ситуація, коли клієнт прийшов і каже, що на нього подали в суд на 269 мільйонів доларів. Він вважав, що ця справа майже програшна, тому просив її навмисно затягувати. Ми вели цю справу чотири з половиною роки і програли лише 4 мільйони доларів. Успіх це чи ні? Я вважаю, що це успіх. Ми завжди намагаємося досягти максимально позитивного для результату нашого клієнта.

Якщо приходить клієнт зі справою, яка має великі шанси на програш, чи беретеся Ви свідомо за цей складний випадок?

Я вважаю, що завжди потрібно бути чесним з клієнтом, бо юрист — його довірена особа. Дуже часто буває так, що ти чесно кажеш про програш, але остаточне рішення приймає клієнт.

Яку б професію Ви обрали, якби не стали юристом?

Якусь креативну професію. Я вважаю, що моя сильна сторона в юриспруденції – це креативний підхід до вирішення питання. Якби я не був юристом, то працював би у сфері маркетингу чи IT-технологій. Хоча хто знає…

Бесіду вела

Анастасія Рагімова

 

В тему

Discussion about this post